«Захар Беркут». Проблема вибору людини у вирішальній ситуації. Характеристика образу Захара Беркута

На главную > Общество > Увлечения > «Захар Беркут». Проблема вибору людини у вирішальній ситуації. Характеристика образу Захара Беркута

Але яку силу духу, твердість і стійкість він проявляє перед цим, у грізний для свого народу час. Слід підкреслити і чесність старого Захара. («Беркути додержують свого слова навіть ворогові і зрадникові».) Він прекрасний у всьому, навіть у своїй смерті. У своїй останній промові перед громадою Захар говорить про те, що тухольці перемогли ворога не лише своєю зброєю, а й мудрістю і дружбою, згуртованістю, висловлює впевненість у щасливому майбутньому рідного народу. Як заповіт нащадкам звучать його слова: «Доки будете жити в громадськім порядку, дружно держатися купи, незломно стояти всі за одного, а один за всіх, доти ніяка ворожа сила не побідить нас».

В цьому образі втілені мудрість, мрії і прагнення народу. 1.2.

Бесіда за питаннями. • Коли ви вперше, читаючи твір, дізналися про Захара Беркута? • Що єднає прізвище Захара з назвою птаха? • Чому Захар Беркут мав авторитет серед тухольців? • Як Захар реагує на шкоду, яку завдає Тугар Вовк громаді? • Чим пояснити те, що старий Беркут прагне розгромити, а не відбити татар?

• Які сили допомагають Захарові прийняти правильне рішення і подолати ворога? • В чому вбачав тухольський ватажок смисл свого життя? • До якої справи Захар Беркут мав хист?

• Яке значення для ще молодого Захара Беркута мало його перебування у діда Акинтія? • Як Захар Беркут ставиться до зрадництва Тугара Вовка?

• Чому Захар не погодився на пропозицію Тугара Вовка обміняти полоненого Максима на вихід татар з котловини? Що в цей період відчував старий Беркут? Чи можна його засудити за таке ставлення до свого сина? • Яким були останні слова Захара Беркута?

Що він пророкував для майбутнього покоління? • Чим повчальний образ Захара Беркута? 1.3. Орієнтовний план-характеристика образу Захара Беркута. 1) Захар Беркут — ватажок тухольської громади. 2) Портрет і зовнішність героя.

3) Риси характеру: а) добрий і волелюбний; б) відвертий і чесний; в) працьовитий; Г) розсудливий і мужній; д) витриманий. 4) Прагнення героя: а) боронити рідний край від ворогів; б) шанувати традиції і богів; В) служити інтересам народу; г) закликати до єдності, згуртованості народу в боротьбі з ворогами. 5) Захар Беркут — патріот Руської землі. 2. Опрацювання ідейно-художнього змісту іх розділу повісті 2.1. Виразне читання або переказування окремих частин розділу. 2.2. Тема: зображення перемоги тухольців над монголо-татарами; смерть старого Беркута. 2.3. Ідея: возвеличення мужності, винахідливості, кмітливості тухольців, їх аполегливості у досягненні своєї мети. 2.4. Основна думка: «Доки будете жити в громадськім порядку, дружно держатися купи, незломно стояти всі за одного, а один за всіх, доти ніяка ворожа сила не побідить вас». 2.5. Композиція. Експозиція: продовження атаки тухольцями монголо-татар за допомогою стовбурів загострених ялиць. Зав’язка: намагання Бурунди і Т. Вовка обміняти своє життя на полоненого Максима. Кульмінація: смерть ворогів, Максим залишається живий. Розв’язка: остання промова З. Беркута до громади; смерть і поховання ватажка Тухлі. 2.6. Сюжет. Продовження боротьби тухольців і монголів. Все більше і більше татар гинуло під водою. Невелика купка татар, де були Т. Вовк, Бурунда, Максим, перебували на плоту. Всіх їх обстрілювали тухольці. Щоб зберегти собі життя, Бурунда і Т. Вовк вирішують обміняти своє життя на полоненого Максима. З. Беркут не погоджується на це. Тоді Бурунда замахнувся із сокирою, щоб зарубати Максима, але Т. Вовк відрубав бегадиру руку. Бурунда, падаючи у воду, потягнув за собою Максима. Камінь, який кинув З. Беркут за допомогою МетаВки знищив решту ворогів. Максим залишається живий. Остання промова тухольського ватажка до народу перед смертю. Поховання З.

Беркута. 2.7. Бесіда за питаннями.

• Що вирішили зробити тухольці для прискорення перемоги над ворогом? («Їм квапно діялося доконати ворога. В лісі повише потока їх молодці рубали грубі ялиці, загострювали їх з обох кінців, мов палі, прив’язували до обрубаних із гілля пнів важке каміння, щоб ті новомодні стінолами плили попід водою, і, виждавши відповідну хвилю, коли серединою озера зробилася від водоспаду прудка течія просто до монгольських становищ, почали далі потоком пускати пні») • Який новий засіб боротьби з оточеними монголами запропонувала Мирослава тухольцям? («...Збивати по кілька таких пнів докупи, спускати таку плоть на ужві долі водоспадом, а потім, притягнувши до берега, ставити на кожду по десять щонайсильніших і добре озброєних молодців, а двом довгими жердками керувати плотину проти монгольських становищ») • Через що бегадир, побачивши, що тухольці знищують останні залишки його війська, нічого не міг зробити?

(«Бурунда, побачивши ворогів і таке їх воювання, аж зубами заскреготав і за зброю вхопився, але його гнів був даремний; навіть затроєні стріли його туркоманів не могли досягнути смілих тухольців. Приходилось завзятому бегадирові без діла стояти по груди в воді і дивитися, як тухольці становище за становищем розбивали останки монгольської сили») • Що відчувала Мирослава, коли бачила у ворожому стані двох рідних для неї людей — батька й Максима? («...Погляди її летіли бистріше, ніж її стріли, в ворожу купу, серед якої тепер стояло все, що було найдорожче їй у житті: батько й Максим. За кождою пущеною з тухольських луків стрілою завмирало її серце») • Якої думки був З. Беркут стосовно того, щоб зберегти життя Т.

Вовку і Бурунді в обмін на волю Максима? («Нехай радше гине мій син, ніж задля нього має уйти хоч один ворог нашого краю») Як Мирослава сприйняла рішення З. Беркута щодо надання волі Максиму? («Що ти думаєш робити? За що ти хочеш погубити свого сина і... і мене, батьку? Я люблю твого сина, я присягала з ним жити і йому служити!

Хвиля його смерті буде і моєю смертю!») • Як тухольці поховали свого ватажка? («...За щасливим гріх плакати. Але з радісними співами обмили його тіло і занесли його на Ясну поляну, до стародавнього житла прадідівських богів, і, зложивши в кам’яній контині лицем до золотого образа сонця, вміщеного на стелі, потім привалили вхід величезною плитою і замурували») • Чи є закономірним те, що в кінці твору всі вороги гинуть, а Максим залишається живим? Свої думки обґрунтуйте. V. Закріплення вивченого матеріалу 1.

Розв’язування тестових завдань 1. Кому з героїв твору належать слова: «...найдужче мене лютить, так се те, що погинемо без бою, без слави, мов коти, кинені в ставок»? а) Т.

Вовку; б) Бурунді; в) Максиму. 2. «Тухольці спихали монголів з одного становища за другим у воду», немов: А) трава під косою; б) огонь, пущений по скошеній сіножаті; в) каміння, що сиплеться зі скель.

3. Гнів Бурунди під час останньої боротьби з тухольцями порівнюється з: А) шумом зграї вороння; б) пустим вітром; в) безпредметною балаканиною. 4. Щоб зберегти життя собі та Бурунді, Т. Вовк вирішив запропонувати Тухольцям: а) багатий викуп; б) залишити їх вільними і щасливими; в) видати полоненого Максима. 5. Яким чином Бурунда хотів помститися Максиму за свою смерть: А) втопити молодця; б) зарубати сокирою; в) підстрелити. 6. Через що кара Бурунди по відношенню до Максима не була здійснена: А) Захар Беркут кинув камінь на ворога; Б) Т. Вовк відрубав руку бегадиру; В) молодий Беркут штовхнув головного монгола у воду. 7. Захар Беркут, звертаючись до громади, зазначив, що вона отримала перемогу над ворогом завдяки: А) згоді оборонців і дружбі; б) воді і МетаВкам; в) Максиму і Мирославі. 8. Що пророкував Захар Беркут на майбутнє: А) щасливе життя; Б) часи жорстокої боротьби народу проти поневолення; В) шанувати традиції Тухольщини — інакше Боже покарання. 9.

Останній погляд Захара Беркута перед смертю був на: А) сонце; б) громаду; в) Максима з Мирославою. 10.

Хто кликав на спочинок З. Беркута після бою? а) Мирослава; б) Сторож; в) тухольська громада. 11. В останній промові до громади Захар Беркут наголосив про: А) необхідність оберігати Сторожа; Б) дружнє і впорядковане життя тухольців на майбутнє; В) вшанування пам’яті тих, хто загинув. 12. Щасливі дні майбутнього життя Захар Беркут уважає: А) сонячними; б) весняними; в) яскравими. Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал. 2. Робота на картках Картка № 1 1. Що, на вашу думку, мав на увазі старий Беркут, говорячи: «Беркути ніколи не сплямують ні своїх рук, ні свого серця підступно пролитою кров’ю». Свої міркування обґрунтуйте. 2. В чому, на ваш погляд, вбачав Захар Беркут для себе щастя після перемоги над ворогом? Наведіть переконливі факти з твору. 3. Повість «Захар Беркут» була написана І. Франком у: а) Львові; б) Києві; в) Нагуєвичах. Картка № 2 1. Що мав на увазі Захар Беркут, говорячи: «Прийде пора, іскра розгориться новим огнем!»? Власну думку вмотивуйте. 2. Обґрунтуйте слова — закінчення твору. Яку думку намагався висловити ними І. Франко? 3. Наприкінці твору Тугар Вовк: А) тікає до Пети; б) тоне від каміння МетаВки Захара Беркута; в) залишається жити серед тухольців. Картка № З 1.

Прокоментуйте благословення Захара Беркута своїм дітям Максиму і Мирославі. В чому його значимість? 2. Чи виправдовує Тугара Вовка його останній добрий вчинок, коли він рятує Максима? Свої міркування вмотивуйте. 3. З.

Беркут перед смертю зазначив, що майбутнє покоління буде жити в добу: А) занепаду; б) відродження; в) великих змін. VI. Підсумок уроку 1. Групування персонажів у повісті, Його значення у розкритті ідейного змісту твору У повісті «Захар Беркут» зображено боротьбу між волелюбною тухольською громадою і монгольськими нападниками. Дійові особи твору залежно від їх ставлення до цієї боротьби поділяються на дві групи: з одного боку — тухольці на чолі із Захаром Беркутом, з другого боку — монгольські завойовники на чолі з Бурундою.

Страницы: 1 2 3

Вы прочитали ответ на вопрос «Захар Беркут». Проблема вибору людини у вирішальній ситуації. Характеристика образу Захара Беркута и если понрвился материал то запиши в закладки - » «Захар Беркут». Проблема вибору людини у вирішальній ситуації. Характеристика образу Захара Беркута? СКАЧАТЬ.




  • Тематична контрольна робота «Про далекі минулі часи»
  • Мета: виявити рівень учнівських знань, умінь та навичок із вивченої теми, закріпити їх; розвивати пам’ять, увагу, логічне мислення, творчу уяву; вміння під час виконання практичних завдань; застосовувати здобуті знання, формувати кругозір школярів; виховувати інтерес до наслідків власної праці, пошану до творчої діяльності, пунктуальність, раціональність у використанні навчального часу. Тип уроку: контроль та коригування знань, умінь, навичок. Обладнання: тестові завдання і питання для контролю за темою у 3-х варіантах з різними
  • Що за група Автограф?
  • В 1979 році в Москві Олександр Ситковицкий вирішив створити супер групу (у музичному плані). Назвав він її «Автограф» і запросив найбільш компетентних і професійних з його погляду, музикантів. «Автограф» грав у стилі арт - доля й симфо - доля й з перших же днів існування наголошує на високу майстерність музикантів. Група бере участь у фестивалі «Весняні ритми. Тбілісі - 80» і одержує там другу премію. У складі групи: Олександр Ситковецкий (гітара,
  • Что за группа Автограф?
  • В 1979 году в Москве Александр Ситковицкий решил создать супер группу (в музыкальном плане). Назвал он ее «Автограф» и пригласил наиболее компетентных и профессиональных с его точки зрения, музыкантов. «Автограф» играл в стиле арт – рок и симфо – рок и с первых же дней существования делает упор на высокое мастерство музыкантов. Группа принимает участие в фестивале «Весенние ритмы. Тбилиси – 80» и получает там вторую премию. В составе группы: Александр
  • «Наше имя — легион… » Обломов «коренной народный наш тип». Что такое обломовщина?
  • На уроке необходимо подчеркнуть и доказать убедительность, жизненность образа Обломова, его внутреннюю сложность, ведущую к неоднозначным оценкам. Следует показать связь образа с литературными предшественниками, с образами русского фольклора, сделать вывод, что Обломов — «коренной народный наш тип», и указать на гоголевские традиции изображения жизни. Основные проблемы урока: I. Прав ли Добролюбов, утверждая, что «в каждом из нас сидит значительная часть Обломова»? Действительно ли Обломовых — «легион»? Раскрытию первой проблемы урока поможет
  • Пересказ романа Платонова «Чевенгур. Путешествие с открытым сердцем»
  • Через четыре года в пятый голод гнал людей в города или в леса — бывал неурожай. Захар Павлович оставался в деревне один. За долгую жизнь его рук не миновало ни одно изделие, от сковородки до будильника, но у самого Захара Павловича ничего не было: ни семьи, ни жилища. Однажды ночью, когда Захар Павлович слушал шум долгожданного дождя, он различил далекий гудок паровоза. Утром он собрался и ушел в город. Работа

Оставь отзыв, а может несколько…

Для написания надо зарегистрироватся что займет пару минут.