ПОЕТИЗАЦІЯ ДАВНЬОРУСЬКОЇ МИНУВШИНИ В БАЛАДІ О. С. ПУШКІНА «ПІСНЯ ПРО ВІЩОГО ОЛЕГА»

На главную > Общество > Увлечения > ПОЕТИЗАЦІЯ ДАВНЬОРУСЬКОЇ МИНУВШИНИ В БАЛАДІ О. С. ПУШКІНА «ПІСНЯ ПРО ВІЩОГО ОЛЕГА»

Мета: розширити знання учнів про життя і творчість О. С. Пушкіна, про втілення у його творчості історії Київської Русі; познайомити зі змістом балади, поглибити знання про звичаї і побут тих часів; розвивати навички виразного читання й аналізу балад; виховувати повагу до історичного минулого свого народу. Обладнання: портрет О.

С. Пушкіна, репродукція картини В. Вас-нецова «Прощання Олега з конем»; книга «Повість минулих літ». Найкраще пророцтво — твереза рішучість і здоровий глузд. Еврипід ХІД УРОКУ І. Актуалізація Пізнавальної Діяльності 1. Презентація портрета О. С. Пушкіна 2. Робота з використанням прийому «ланцюжок». Декілька слів про Пушкіна Учні розповідають уже відомі факти про життя і творчість письменника. Іі. Робота За Темою Уроку Учитель. Пушкін…

Усесвітньо відоме ім’я. Воно приходить до нас у дитинстві й залишається з нами назавжди. Ще не вміючи читати, мабуть, кожен із нас знав уже чарівні казки Пушкіна, декламував його дзвінкі казки й співучі рядки: «У лукоморья дуб зелёный, златая цепь на дубе том… ». І ви — у полоні казки, де буває те, чого не існує в житті, де добро завжди перемагає зло, а любов і щире серце позбавляють найстрашніші чари.

Ми ростемо, і вивищується Пушкін. У кожної людини він свій, неповторний, непередбачений, загадковий. Однак завжди — добрий друг і порадник, бо зі сторінок його творів говорить сама Мудрість. М. В. Гоголь писав про нього так: «Пушкін є явище надзвичайне, і, можливо, єдине явище російського духу; це російська людина в її розвитку, в якому він, можливо, з’явиться через двісті років». 1. Повідомлення групи біографів про життя й творчість поета (випереджальне завдання) Народився Пушкін 6 червня 1799 року в Москві у старовинній дворянській родині, що належала до високоосвіченої частини московського вищого світу.

Батько Сергій Львович, був знайомий із кращими письменниками того часу — Карамзіним, Жуковським, В’яземським, які були частими гостями в їхньому домі. У дитинстві Пушкін виховувався вдома. І хоча систематичної освіти йому не дали, але хлопчик добре вивчив французьку мову, якою говорив увесь вищий світ, і захопився читанням книг з багатющої домашньої бібліотеки. Значний слід у житті майбутнього поета залишила його нянька Орина Родіонівна, яка відкрила Пушкіну чарівний світ народних казок і навчила говорити російською мовою. 1811 року Олександра віддають на навчання до Царськосіль-ського Ліцею, в якому він провчився до 1817 року.

Імена всіх перших тридцяти випускників Ліцею золотими літерами вписано в історію Росії. Серед них — Пушкін. Саме в Ліцеї виявився талант майбутнього найбільшого російського поета. У 16 років з’являється перший надрукований вірш Пушкіна «К другу стихотворцу». А в 20 років світ побачила поема «Рус-лан і Людмила», що викликала захоплення в самого В. А. Жуковського.

Видатний поет подарував молодому Пушкіну портрет із написом: «Переможцю учневі від переможеного вчителя». Жуковський благословив нового поета, пророкуючи йому велику славу. Так воно й сталося. «Сонцем російської поезії» називали Пушкіна сучасники. Життя ж поета було сповнене постійних незгод. Після закінчення Ліцею Пушкін змушений був залишити Петербург, оскільки викликав гнів царя своїми віршами, у яких відкрито лунали мотиви свободи.

Поета заслали подалі від столиці, на південь, в Одесу. Дорога із Петербурга до Одеси пролягла через Київ, Катеринослав, Черкаси.

Пушкін відвідав Київ — легендарну столицю першої слов’янської держави, що славилася своїми хоробрими воїнами, жагою волі й свободи, перед якою схилялися навіть сильні європейські Держави. Він відкрив для себе світ легенд Київської Русі.

Поетову увагу привернули легенда про київського князя Олега. Він відвідав могилу князя, похованого у древньому місті на овіяній легендами горі Щекавиці. У Пушкіна виникає задум написати твір про князя Олега.

І ось 1 червня 1822 року була поставлена остання крапка у вірші під назвою «Пісня про віщого Олега». Учитель.

Чому саме цей київський князь зацікавив поета? Що відомо про нього? Послухаймо повідомлення групи істориків. 2. Повідомлення учнів про київського князя Олега (випереджальне завдання) Після смерті Рюрика залишився маленький син Ігор, який ще не міг бути правителем. І, знаючи це, Рюрик попередньо просив свого друга Олега правити державою, поки виросте Ігор. Олег був хоробрим і розумним, переміг у багатьох битвах і так збільшив територіально Росію, що при ньому вона простягалась майже до Карпатських гір. У 882 році з Новгорода Олег здійснив похід на Київ, хитрощами запросив до себе в шатро київських князів Аскольда і Діра.

Тримаючи на руках Ігоря, сказав: «Ви не князі, але я князь, і ось син Рюрика». У цей час воїни Олега накинулись на Аскольда і Діра і жорстоко вбили. Розбивши дружину Аскольда, Олег захопив Київ. Об’єднавши свої володіння на півночі з Києвом, князь Олег сприяв утворенню єдиної держави, що дістала назву Київська Русь. Найголовнішим завоюванням князя було право безмитної торгівлі. У передмісті Константинополя відводився цілий квартал, біля церкви святого Мамонта, де могли жити руські купці. Їм визначалося «гостинне» — певне утримання на час перебування у Царгороді і все.

що треба на дорогу. Вони могли входити і в саме місто, та, видно, греки дуже побоювалися войовничих русичів і тому в мирній угоді з Олегом передбачили: входити дозволялося лише по 50 чоловік через одні ворота без зброї і обов’язково у супроводі грецького воїна. Після укладання миру греки водили руських послів у храми й палаци своєї чудової столиці, показували їм найвизначніші місця. Так військовий похід Олега дав Київській Русі не тільки можливість вигідно торгувати з Царгородом, а й ознайомив молоду державу з багатовіковою культурою Візантії. Коротка поетична розповідь про життя і смерть Олега привернула увагу Пушкіна, і поет, як ви знаєте, написав «Пісню про віщого Олега».

Учитель. Гуляючи схилами Дніпра, Олександр Пушкін зацікавився давньою легендою про київського князя Олега.

За розповідями, могила князя була на горі Щекавиці. Колись кияни Щекавицю називали Олеговою могилою або просто Олегівною. Пушкін так і не знайшов князевої могили, але враження від історії про пророків і володарів відобразив в «Пісні про віщого Олега».

Пушкін вважав поетів пророками, вісниками правди, тому вони не повинні залежати від володарів. У літописі «Повість минулих літ» одна з легенд присвячена князю Олегу. Надамо слово групі архівних працівників. 3. Презентація «Повісті минулих літ» групою архівних пра цівників (випереджальне завдання) «І жив Олег, князюючи в Києві, мир маючи з усіма країнами. І прийшла осінь, і згадав Олег свого коня, якого поставив кормити і не сідати на нього, бо він спитав колись волхвів і ворожбитів: «Від чого мені вмерти?» І сказав йому один ворожбій: «Княже!

Від коня твого, якого ти любиш і на якому ти їздиш, від нього ти вмреш». Запали слова ці Олегові в душу, і сказав він: «Ніколи не сяду на нього і ніколи не побачу його». І звелів кормити коня, і не водити до нього. Так він прожив декілька років, не бачивши його, аж поки не пішов на греків, а коли повернувся в Київ і минуло чотири літа, на п’яте згадав він коня, від якого волхви пророчили йому померти. І покликавши старого конюха, спитав Олег: «Де мій кінь, якого я поставив годувати і доглядати?» Конюх сказав: «Помер».

Олег же дорікнув тому ворожбитові і промовив: «Неправду кажуть волхви. Всі їхні слова — брехня. Кінь мій помер, а я живий». І звелів Олег осідлати собі коня: «Хочу побачити кістки його». І приїхав на те місце, де лежали його голі кості й череп голий, зліз з коня, посміявся і сказав: «Чи не від цього черепа смерть мені прийняти?

» І наступив ногою на череп, і виповзла змія з черепа, і вжалила його в ногу. Від того розхворівся Олег і помер.

І всі плакали за князем плачем великим, і понесли його ховати на горі, котру називають Щековиця. Ця могила є до сих пір, її називають Олеговою.

А всього княжив він 33 роки». 4. Читання вірша вчителем 5. Словникова робота Повідомлення групи лінгвістів (випереджальне завдання) Віщий — 1) здатний передбачити майбутнє; 2) мудрий, проникливий. • Хозари — напівкочові племена, що в І тис. н.

е. жили у степах Південо-Східної Європи.

Отроки — підлітки до 15 років, князівська челядь. • Тризна — завершальний етап похоронного обряду, поминки по небіжчикові. Ця частина складається спочатку із змагань, жертвоприношень, а пізніше — з поминальної учти. • Бранне (сідло — від брань — війна, битва (тобто військове).Фатум — доля, неминучість. 6. Повідомлення групи літературознавців Про композицію твору (випереджальне завдання) Експозиція — «Князь іде полями на вірнім коні». Зав’язка — зустріч із волхвом.

Розвиток дії — заміна коня, показ слугам, згадка про нього через багато років. Кульмінація — «І крикнув зненацька ужалений князь». Розв’язка — тризна на могилі Олега. 7. Виразне читання балади учнями 8. Евристична бесіда • Якими зображено князя Олега й віщуна?

(Обидва сильні. Князь — земною владою, віщун — здатністю пізнати те, що невідомо простим смертним.) • Чому волхв відмовився від подарунка князя? (Тому, що йому не потрібні земні матеріальні багатства. Адже він має значно більший дар — пророцтво.) • У чому сила віщуна? (У його «віщому» слові, «правдивій та вільній мові».) • Порівняйте реального князя Олега та його поетичний образ, створений Пушкіним.

Страницы: 1 2

.




Оставь отзыв, а может несколько…

Для написания надо зарегистрироватся что займет пару минут.