Образи драми-феєрії «лісова пісня». Природа й людина у творі

На главную > Страны > Образи драми-феєрії «лісова пісня». Природа й людина у творі

Мета: розширити й закріпити в учнів поняття про художній образ; учити аналізувати образи; дослідити неоромантизм як літературний напрям, художні особливості драми-феєрії; удосконалювати навички роботи в групах; розвивати вміння роботи з текстом твору; виховувати почуття прекрасного, прагнення до творчої самореалізації особистості. Тип уроку: комбінований. Обладнання: текст твору. ХІД УРОКУ І. АктуалізаціяОпорнихЗнань, Умінь, Навичок 1. Відтвори епізод за цитатою Учитель зачитує цитату, учні повинні назвати епізод, пов’яза­ний з поданою цитатою. «Ох, зірка в серце упала!» «Нічко коротка — довга розлука…

Що ж мені суджено — щастя чи мука?» • «Не зневажай душі своєї цвіту… Той цвіт від папороті чарівніший — він творить скарби, а не відкриває». • «Сестрице, мушу я! Твоя краса На той рік ще буйніше запишає, А в мене щастя як тепер зов’яне, То вже не втане! » • «Ся жінка хижа, наче рись». • «Бери мене!

Я хочу забуття!» • «І з долу вгору він до мене звів Такий болючий погляд, повний туги І каяття палкого без надії… Людина тільки може так дивитись!..» • «Заграй. Заграй, дай голос мому серцю!

Воно ж одно залишилось від мене». 2. Продовжіть речення • Драматична поема — це… • Драматичній поемі властиві такі ознаки… • Леся Українка написала такі драматичні поеми… • В основу «Лісової пісні» лягли спогади… • Твір складається з… • До світу міфологічних істот належать…

• До світу людей —… Іі. МотиваціяНавчальноїДіяльності. ПовідомленняТемиЙМетиУроку Леся Українка в «Лісовій пісні» склала нечуваної сили й краси «гімн вільній людині».

Для того, щоб донести до читача свій за­мисел, вона створила систему образів, у які вклала свої думки, поривання. Саме через образи, їх вчинки, мову проявляється не­повторна індивідуальність митця.

На уроці ми спробуємо дати відповідь на питання: що єднає образ Мавки з Лесею Українкою? Ііі. СприйняттяЙЗасвоєнняУчнямиНавчальногоМатеріалу 1. Теорія літератури Художній образ — це складна мистецька форма відображення дійсності. У ньому поєднуються: дійсність з неповторною індивіду­альністю художника; загальне з індивідуальним (таке злиття в мис­тецтві має назву типізації, типізація передбачає виділення основ­ного, яке виражається в неповторно індивідуальному); емоційне з раціональним; правда з вимислом (вимисел — це не довільне ви­гадування того, чого нема й не було, це поєднання в певній часовій і логічній послідовності того, що художник зібрав у самому житті; це те, що могло бути).

Художньому образу властива умовність. Образи — це конкретно-чуттєве художнє змалювання людської особи (образи-персонажі), предмета (образи-речі), явища природи (образи-пейзажі). Неодмінними ознаками художнього образу є: А) те, що він дає художнє пізнання життя; Б) те, що він справляє емоційний вплив на людей; Б) те, що він, творчо відображаючи дійсність, містить у собі художнє узагальнення. Засоби творення образів і прийоми типізації: А) зображення вчинків, дії образів-персонажів; Б) портретне зображення; В) мова персонажів; Г) пряма авторська характеристика; Д) виділення провідної риси характеру; Е) перебільшення.

2. Робота в групах Колективне уточнення характеристики героїв твору, комен­тар цитат, дібраних удома. 1-ша група Проблемне питання. Як через образ Мавки письменниця розкрила мрію про ідеальну людину, утвердила думку, що лю­дина — творець краси.

Шлях виконання Дослідити засоби зображення Мавки — зовнішній портрет Мавки (у ремарках, репліках Лукаша, Лісовика); внутрішній портрет (у монологах, у взаєминах з іншими персонажами твору, у ставленні до навколишнього середовища). Узагальнення групи Центральним образом «Лісової пісні» є образ Мавки. Вона вті­лює ідеали: гармонійної людини, вічного людського хисту, краси, несе людству оте Лесине, «що не вмирає». Мавку від довгого зимового сну розбудила мелодія Лукашевої сопілки — незвичайний спів весни, як думалось їй спочатку. Ді­знавшись від дідуся Лісовика, що «то хлопець на сопілці грає», вона захотіла його побачити. Застереження досвідченого Лісовика.

… Минай людські стежки, дитино, Бо там не ходить воля,— там жура Тягар свій носить. Обминай їх, доню: Раз тільки ступиш — і пропала воля! — Здається Мавці дивним.

Для неї воля, природа, життя — нероздільні. Ну, як-таки, щоб воля — та пропала?

Се так колись і вітер пропаде! — Дивується вона. «Людський хлопець, дядька Лева небіж, Лукаш на ймення», зацікавлено розглядаючи Мавку й одночасно граючи на сопілці українські веснянки, зачаровує лісову красуню — і в її серці за­роджується незгасне кохання до юнака. Прекрасними й дивними здаються Мавці люди порівняно з лі­совими істотами: лише люди «так ніжно… кохаються», уміють творити щось «вічне і величне», лише людина може прожити життя, залишивши по собі красу. Тепер усе попереднє життя їй згадується крізь серпанок смутку, а майбутнє мріється лише з людьми, лише з коханим, з яким у неї багато спільного.

Адже й Лукаша вразила особлива краса лісової чарівниці, дивний ви­раз очей, її незвичайна, багата, поетична мова. Оцей особливий стан Мавки, зацікавленої людьми, закоханої в людину, особливо виразно розкривається в її монологах, що по­чинаються словами «Нічого. Спала. Хто ж зимою робить?», «Коли б ти, нічко, швидше минала!» і в діалогах із Лукашем.

У другій дії бачимо лісову вродливицю серед людей. Тут вона символізує людину, що не зазнала впливу суспільства, у неї душа не «така саміська», як у людей, вихованих суспільством. Навіть мудрий дядько Лев не знає такого слова, яке б розкрило їй та­ємниці суспільної людини, допомогло збагнути людські клопоти.

На відміну від більшості людей, Мавка перебуває в повній гармонії з природою, для неї робота — не повинність невільника, раба, наймита перед своїм хазяїном, не лише засіб до існування, а потреба душі, розумне, осмислене діяння, нероздільне з кра­сою. Тому, коли Мавка «глядить корів, то більше дають набілу»; нивка, яку вона обробляла, родить гарно, як ніколи до того; ліс, дарами якого бережно, розумно користується, відкриває перед «нею всі свої скарби; на подвір’я, яке «умаїла квітками попідві­конню — любо подивитись!» Живучи в Лукашевій сім’ї, Мавка спіткалася із грубістю, черствістю, егоїзмом. І вона добротою, ніжністю хоче захистити чисте кохання від цих проявів зла, захистити «цвіт душі» свого коханого, своє і його щастя.

У цій боротьбі ніжна Мавка виявляє стриманість, терплячість — на грубощі Лукашевої матері відпо­відає лагідно й покірно. І хоч зневіряється на якусь мить і йде в обійми забуття, та знову воскресає для боротьби за щастя, за ко­хання, за добро, за красу людської душі й торжество правди. Мавка завжди поривається до ідеалу, до краси. Ці думки увиразнюються фразеологізмами: «Не зневажай душі своєї цвіту», «Смутно, що не можеш ти своїм життям до себе дорівнятись», «Що ж?

Хіба крові не варта краса?», «Ні! Я жива!

Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає». Безсмертна лісова царівна все-таки ви­ходить переможницею в боротьбі за «цвіт душі» свого коханого.

У кінці твору вона спалахує давньою красою, з’являється перед юнаком знову «у зорянім вінці», знову разом із ним єднає свою Долю. Правда, краса, благородство перемагають над усім лука­вим, потворним, антигуманним. 2-га група Проблемне питання. Які проблеми порушує поетеса через образ Лукаша? Шляхи виконання Через психологічний аналіз духовного світу героя, його ха­рактеру саморозвитку (боротьба в його душі світлих, чистих по­ривань з буденщиною). Узагальнення групи З Лукашем ми зустрічаємось напровесні на галяві волинського лісу. Це — «дуже молодий хлопець, гарний чорнобривий, струн­кий, в очах ще є щось дитяче; убраний «…в полотняну одежу…

сорочка випущена, мережана біллю, з виложистим коміром, під­перезана червоним поясом, коло коміра і на чохлах червоні за­стіжки, свити він не має; на голові бриль; на поясі ножик і ків­шик з лика на мотузку». У цьому зовнішньому портреті вбачається щирість, дитяча допитливість, чистота помислів юнака. В одній з ремарок пись­менниця повідомляє про мистецький хист Лукаша: «З очеретів чутно голос сопілки, ніжний, кучерявий, і як він розвивається, так розвивається все в лісі. Спочатку на вербі та вільхах замайо­ріли сережки, потім береза листом залепетала. На озері розкри­лись лілеї білі й зазолотіли квітки на лататті. Дика рожа появ-ляє ніжні пуп’янки». Зустріч з Мавкою, кохання до неї окрилило Лукаша.

Він за­хоплюється красою Мавки, з подивом спостерігає, зачаровано слухаючи її розповідь, як міниться вираз її очей про зимовий сон природи. Але лицемірство, корисливість, що панують у взаєми­нах людей, уже проникли і в душу Лукаша. Недарма він засоро­мився при відповіді на Мавчине питання: «Чи гарна ж я тобі?», «Хіба ти сам собі не знайдеш пари?». Мова Лукаша вказує на його соціальне походження, вона пе­ресипана просторіччями, діалектизмами: «лепсько грає», «сидіти тута», «непевне місце», «хтів собі вточити соку», «любощі такі солодкі» та інші.

Покохавши Мавку, Лукаш розкриває перед нею свою поетичну душу. Як і його кохана, він чує, «як солов’ї ве­сільним співом дзвонять», «вже не щебечуть, не тьохкають, як завжди, а співають: «Цілуй! Цілуй! Цілуй!

» Коли Мавка прийшла жити в сім’ю Лукаша, а його мати по­чала постійно дорікати своєму синові і грою на сопілці, і ніжними Взаєминами з Мавкою, бо це нібито відриває їх від роботи, Лукаш намагається захистити й себе, і Мавку. Але й він скоро «захворів», заразившись від своєї матері породженими віками невільницького життя пороками; робота і краса — несумісні; невістка в сім’ї — невільниця, гірша наймички, і цінують її за придане; всім і за все треба віддячувати, навіть за почуття любові; «… їм така невістка не до мислі… Тобі недобра з їх свекруха буде!

», «їм невістки треба, бо треба помочі — вони старі. Чужу все до роботи заставляти не випадає… Наймички — не дочки», «Була надія, що віддячусь потім»— кидає він Мавці на її пристрасне благання не зневажати «душі своєї цвіту». Як іржа, врізалося це в душу Лукаша, витрав­люючи любов до природи, і любов до народних казок, легенд, пі­сень, якими так захоплювався мудрий дядько Лев. Розрив з Мавкою й одруження з лицемірною, ледачою, духовно убогою Килиною стало торжеством приватновласницького світу. Але в останній сцені Леся Українка показує торжество краси в душі Лукаша.

Звернений до власної долі монолог Лукаша пере­йнятий не стільки скорботою, скільки вірою в високе призначення людини, силу людського хисту, розуму, волі. Бажано прочитати монолог від слів: «Хто ти?.. » і до кінця всю останню ремарку твору.

У всій п’єсі, зокрема в образах Мавки і Лукаша, звучить осуд суспільних порядків, за яких гинуть найкращі якості люд­ської вдачі. 3-тя група Проблемне питання. Як письменниця розкриває в образах матері Лукаша й Килини духовне зубожіння, дисгармонію з при­родою? Шлях виконання Розкрити грубість, лицемірство, спотворене уявлення про працю (авторська характеристика в ремарках, зображення взає­мин між собою, з іншими персонажами, у ставленні до природи, через їхню мову). Узагальнення групи Мати Лукашева — рідна сестра Лева.

Вона, вдова, бажаючи своєму синові щастя, стала рабинею загальноприйнятої, породже­ної суспільством думки про власність як про єдине щастя. Ця ж біда спіткала й Килину. Залишившись вдовою з двома дітьми, вона піклувалася перш за все про те, як їх нагодувати, одягнути, як утвердити для них «авторитет» серед людей. І в по­гоні хоч за якими-небудь матеріальними статками, за найнеоб-хіднішим для існування своїх дітей вона також розгубила свої Духовні скарби, а може, навіть не змогла їх і придбати за тією безперервною турботою про хліб насущний. Найстрашніше, що багато таких нещасних, які поневолені дріб’язковими турботами, не почувають себе їхніми рабами, хоч вони є ними.

І для того, щоб раби збагнули своє становище й від­чули, наскільки воля прекрасна порівняно з рабством, Леся Укра­їнка «посилає» до людей Мавку. 4-та група Проблемне питання. Як у творі розкривається проблема лю­дини й природи? Шляхи виконання Дослідити засоби творення образу дядька Лева як великого природолюба (портретна характеристика в ремарках; його став­лення до столітнього дуба), дослідити ставлення Мавки, Лукаша, матері Лукаша, Килини до лісу.

Узагальнення групи Дядько Лев «дуже добрий з виду», у нього «довге волосся бі­лими хвилями спускається на плечі з-під сивої шапки-рогатки», на ньому світлий, ясно-сивого кольору полотняний одяг, що свід­чить і про високий естетичний смак тих, хто цей одяг робив, і про високий естетичний смак тих, хто його носить. Змальована світлими фарбами зовнішність дядька Лева гар­монує з душевною його красою та з ніжною красою лісового ку­точка.

Досвідчений дядько Лев з тих обдарованих буйною фантазією людей, які можуть упіймати казку вітру, землі, місяця, води, пташки, дерева, трав, а силою отого мудрого слова одухотворити добро, красу чи знешкодити зло; він з тих людей, які в лісі мо­жуть «зустріти» Лісовика й Перелесника, Мавку й Русалку, Водя­ника. Дуже трепетно він ставиться до столітнього дуба, прагнучи зберегти лісового красеня від сокири, заповідає поховати себе саме під ним. На жаль, споживацький спосіб життя перемагає: Килина з матір’ю Лукаша після смерті дядька Лева продають його. Завдяки Мавці Лукаш починає розуміти, що в лісі нічого мертвого немає. Пригадайте, як він зумів збагнути почуття ясена до дикої рожі. Лукаш розуміє, якою безборонною може бути при­рода, аж тоді, коли Лісовик перетворює його на вовкулаку. Для Мавки в лісі існує безліч табу, зокрема заборона нищити живі рослини.

І навіть коли вона намагається порушити забо­рону, прагнучи догодити матері (діалог Польової Русалки з Мав­кою) і врятувати своє кохання, перемагає споконвічна істина — не руш живе, не вбивай! Тому Мавка врізає собі руку.

Для матері Лукаша й Килини природа є засобом споживацтва, задоволення власних потреб. Коли вони прийшли жити в цю міс­цину, вона вражає своєю первозданністю, незайманістю, людина тут не господар, а гість. У ремарці до другої дії ми спостерігаємо, що людина, облаштовуючи свій побут, нищить гармонію, красу навколо себе. Порівняймо: До приходу людини Після… «Старезний, густий, предковічний ліс на Во­лині.

Посеред ліса простора галява з плакучою бе­резою і з великим прастарим дубом. Галява скраю переходить в куп’я та очерети, а в од­ному місці в яро-зелену драговину — то бе­реги лісового озера, що утворилося з лісового струмка. Струмок той вибігає з гущавини ліса, впадає в озеро, потім, по другім боці озера, знов витікає і губиться в хащах.

Само озеро — тиховоде, вкрите ряскою та ла­таттям, але з чистим плесом посередині. Містина вся дика, таємнича, але не понура,— повна ніжної задумливої поліської краси. Провесна. По узліссі і на галяві зеленіє пер­ший ряст і цвітуть проліски та сон-трава. Де­рева ще безлисті, але вкриті бростю, що от-от має розкритись. На озері туман то лежить пеленою, то хвилює од вітру, то розривається, одкриваючи блідо-блакитну воду» «На галявині вже збудовано хату, за­саджено городець. На одній нивці пше­ниця, на другій — жито.

На озері плавають гуси. На березі сушиться хустя, на кущах стримлять горшки, гладишки. Трава на галявині чисто викошена, під дубом зложений стіжок. По лісі калатають клокічки — десь па­сеться товар» 3. Теорія літератури Неоромантизм (новоромантизм) — так називала Леся Українка та інші творчий метод тих письменників кін. ХІХ — поч. XX ст.

, які поєднували у своїй творчості реалістичне зображення життя з романтизмом. Леся Українка писала: «Справжній новоромантизм зневажає не самий натовп, тобто не особи, що складають натовп, а той рабський дух, який змушує людину добровільно зачисляти себе до натовпу, як до чогось стихійного, що поглинає, нівелює, стирає індивідуальність, приносить її в жертву інстинкту, стадності. Новоромантик проти­ставляє натовпу не героя, не вибрану особу, а суспільство свідомих осіб, у якому він, цей натовп, розчинився б без залишку»: Ознаки: • властива виразність суспільних ідеалів; • прагнення до визволення особистості; • гармонія ідеалу з життєвою правдою; • Леся Українка не поділяла персонажів на головних і друго­рядних, а наділяла всіх якостями повнокровних самоцінних особистостей; Її ліричні та драматичні твори наснажені визвольним пафо­ сом, їм притаманні гострота конфлікту між добром і злом, правдою і кривдою, оптимістична віра в перемогу перших. Драма-феєрія (від франц.

— фея, чарівниця) — один із жан­ рових різновидів драми. Для цього драматичного виду властивий фантастично-казковий сюжет, у ньому відбуваються неймовірні з реального погляду перетворення, поряд з людьми діють ство­ рені уявою письменника фантастично-міфічні істоти. IV.УзагальненняВивченогоМатеріалу • На основі знань про неоромантизм як літературний напрям доведіть, що «Лісова пісня» твір неоромантичний. (Неороман­тичне утвердження духовно-естетичної сутності людини, її творчих можливостей; конфлікт між буденним життям і високим пориванням душі особистості, дійсністю і мрією; індивідуальність і натовп). • Розкажіть (уявивши себе Мавкою або Лукашем) Про свого ко­ханого, чим він неповторний, чого вас навчив або зачитайте листи до героїв, написані вдома. • Створіть асоціативний кущ: Мавка — міфологічна істота — лісова царівна… Лукаш — хлопець — поет в душі…

V.Висновок Звучить останній монолог Мавки. Ці слова сповнені світлої туги, у них звучить акорд на честь доброго, справедливого переможця. У «Лісовій пісні» цей переможець — людина мудра, добра, творча, гармонійна, що в леті за своїм щастям постійно б’ється зі злом, радіє і страждає, падає і піднімається, гине і воскресає, але летить і тільки — до краси.

VI.ОголошенняРезультатів навчальноїДіяльностіШколярів VII. ДомашнєЗавдання На основі опрацьованого відповісти на питання: що єднає об­раз Мавки з Лесею Українкою?

Вы прочитали ответ на вопрос Образи драми-феєрії «лісова пісня». Природа й людина у творі и если понрвился материал то запиши в закладки - » Образи драми-феєрії «лісова пісня». Природа й людина у творі? СКАЧАТЬ.




  • Що означає ім’я Забава?
  • Забава активна, енергійна й весела дівчинка. Ще в дитинстві вона ліді, заводила всіх дитячих ігор. Характер у Забави досить відкритий. Вона не вміє й не хоче йорничать. Вона говорить те, що думає. Вона добра й щиросердечна дівчинка Забава наївна. Її досить легко ввести в оману обдурити. Вона всі слова приймає за чисту воду. Деякі користуються цим, ну а деяким просто жаль маленьке наївне дівчатко, і тоді бажання її обдурити зникає саме собою. Забава
  • Що виходить, якщо приснилися груди?
  • Якщо молодій жінці сниться сон, у якому її груди поранені, рана грудей - такий сон є для неї попередженням і вона повинна бути готова до зустрічі якогось лиха, що самим загрозливим образом насувається на неї семимильними кроками. Якщо жінка у своїх снах побачила свої груди висохлої або забрудненої чимсь - такий сон так само не обіцяє їй нічого гарного. У реальному житті вона зштовхнеться з віроломним зрадництвом у любові й
  • Що означає ім’я Рузана?
  • Рузана добра дівчинка. Вона завжди рада буде допомогти й не тільки своїм знайомим, але й зовсім не знайомим людям. Коли Рузана виростає, то ти якості залишаються з нею. Вона прекрасна господарка. Усе в її будинку на своїх місцях Гостинна, завжди рада гостям Одним словом Рузана є лідером практично скрізь. Рузана емоційна дівчина. Сприймає всі дуже близько до серця. Урівноважених людей, і людей, які не завжди висловлюють свої емоції, явно недолюблює. Але дружина,
  • Який сюжет у фільму “Амели”?
  • Це фільм можна назвати романтичним, загадковим, смішним, це втім ставиться до всіх французьких комедій. Про що фільм "Амели"? Жила була дівчина з дивовижним ім'ям Амели. Дівчина дуже скромна й небагато не від миру цього. Вона себе незатишно почувала в деяких життєвих ситуаціях. Порию видумувала собі друзів і спілкувалася з ними. Одного чудового дня Амели знаходить у себе в знімній квартирці під ванної загадкову коробку. Дівчина розкриває його, знаходить у ньому
  • Що означає ім’я Лідія?
  • >Ім'я Лідія відбулося від назви області в Малій Азії. Лідія - доброзичлива дівчина, завжди поспівчуває людям, утішить добрим словом, іноді надає допомогу. У будь-якій компанії її приймають добре, але якщо вона раптово піде, то звичайно люди не відразу зауважують, що її немає. У роботі Лідія працьовита, безвідмовна, ніколи не задає зайвих питань, часто вона - коштовний працівник. Звичайно Лідія вибирає роботу в сфері обслуговування. При виборі чоловіка Лідія слухає ради навколишніх,

1 Отзыв уже написали

  1. monserrat пишет:

    An inteillegnt point of view, well expressed! Thanks!

Оставь отзыв, а может несколько…

Для написания надо зарегистрироватся что займет пару минут.