Народі свята

    Просимо друзів не минати,

    На Купала повертати,

    Гостем станете громаді

    Та й самі будете раді,

    Наше свято - свято щастя!

    Свято радості й завзяття,

    Свято юності й кохання.

    Вогню, води і купання.

Свято Івана Купала дійшло до нас ще з язичницьких часів. Припадає воно на 7 липня, день літнього сонцестояння. Проводиться свято біля води з вогнищем, бо вогонь - це частина сонячного світла, він оберігає від усього злого.

Купало - свято молодіжне, звідси єднання молодих сердець на святі. За даними віруваннями, сонце рано сходить, а трави і квіти набирають більшої сили, опівночі цвіте папороть.

У народі казали, хто знайде цвіт папороті на Івана Купала, той буде багатим і здоровим. Цього дня обов'язково треба когось облити водою, бо символізує силу води і запросини дощу (входять хлопці і здоровлять усіх «Вудьте здорові з Купалом» і поливають всіх водою).

Саме цієї Купальської пори природа сягає такого розквіту, що навіть папороть зацвітає. Пізно вночі з листя папороті з'являється пуп'янок, підіймаючись все вище вгору, рівно опівночі з тріском розкривається. З'являється вогняна квітка. І раптом невидима рука зриває її, а людині це майже не здається, а той, хто зуміє це зробити, стане володарем всього. Така сила цієї квітки.

Свято Івана Купала живе, бо це витвір душі народу. Живе воно в чарівності ночі, у вогні душі і квітці папороті.

1-а дівчина.

    Добрий вечір в нашій хаті,

    Будьте здорові, будьте багаті.

2-а дівчина.

    Хліб ясниться в хаті,

    Сяють очі щирі,

    Щоб жилось по правді,

    Щоб жилося в мирі.

3-я дівчина.

    Балачок зайвих ми до вас не маємо,

    Словом щирим, піснею народною,

    Господарів вітаємо.

Мати.

А ми щирим серцем,

Хлібом-сіллю гостей зустрічаємо.

(Мати з поклоном на рушнику подає хліб і сіль, цілує святий хліб і ставить його на стіл. Всі разом виконують пісню «Зелене жито, зелене». Одна з дівчат бере ослінчик і садить Оленку на кожуха. Говорить: «Сідай, Оленко, на кожуха, щоб була здорова і багата, а ми будемо приймати тебе до свого гурту». Одна з дівчат кладе віночок на голову Оленці і промовляє слова).

1-а дівчина.

    Будь, Оленко, ти вродлива,

    Рум'яна та жартівлива.

2-а дівчина.

    Гарна, як квіточка.

    Весела, як пташечка.

3-я дівчина.

    Щоб хата твоя повна друзів була,

    Щоб у них ти порадників вірних знайшла.

4-а дівчина.

    А ще, щоб була ти милосердна

    До пташки, до звіра, до гілки калини,

    До дорослого і дитини.

5-а дівчина.

    Дух милосердя в собі бережи,

    Заздрість, зневіру в душі сторони.

1-а дівчина.

    Будь, Оленко, ти вродлива,

    Рум'яна та жартівлива,

    Оченьки, як ясоньки,

    Ніженьки маленькі,

    Рученьки біленькі.

2-а дівчина.

    Як сходило вранці сонечко,

    Квіти ми збирали,

    Та під твоїм віконечком

    У віночок сплітали.

3-я дівчина.

    З барвінку зеленого листочки,

    Щоб були веселі твої дівочі рочки.

4-а дівчина.

    Та трохи вплели пахучої м'яти,

    Щоб батька і матір не могла ти забувати.

5-а дівчина.

    А між мальвами червоніє рута,

    Щоб честь твоя дівоча не була забута.

1-а дівчина.

    Скажу тобі подруженько,

    А ти держи на приміті,

    Та пам'ятай мою промову,

    Поки живеш на світі:

    Будь весела та щаслива,

    Роботяща та кмітлива.

2-а дівчина.

    Пам'ятай: яка хазяйка біля печі,

    Такі будуть про неї речі.

3-я дівчина.

Доглядай свою світлицю,

Як чисту воду у криниці.

4-а дівчина. Умій сказати, умій змовчати.

5-а дівчина. Від теплого слова і лід розмерзає.

1-а дівчина. Гостре словечко коле сердечко.

2-а дівчина.

    Не той друг, хто медом маже,

    А той друг, хто правду каже. Мати.

    Дитино моя рідна,

    Довго я збирала стрічки кольорові,

    Ще як пестила тебе малою,

    Вважалась ти мені дівчиною у віночку.

    Ось і дочекалась... (Подає Оленці стрічки). Оленка. Дякую, матінко. Мати.

    Як зоря на небі ясна,

    Так моя дитина красна,

    Чепурненька, молоденька,

    До роботи ладненька.

    На втіху нам підросла,

    Та з маківки ружою стала.

    Най тобі, доню, щастя прибуде.

    Най тебе ангел святий не забуде. (Діти співають пісню «В саду гуляла» ).

3-я дівчина. А тепер, Оленко, ми перевіримо, чи багато ти знаєш?

4-а дівчина. А скажи, Оленко, чим хата тепла?

Оленка. Вогнем у печі!

5-а дівчина. А чим дівка багата?

Оленка. Серцем добрим та щирим!

1-а дівчина. А що найдорожче у житті?

Оленка.

Батько й мати, весь мій рід.

Так навчав мене змалку дід!

2-а дівчина. Молодець, Оленко, приймаємо тебе до свого гурту!

    Оленка (вклоняється всім у пояс).

    Спасибі вам, матінко,

    Спасибі вам, подруженьки.

    Що добру та розуму мене навчаєте.

    Не дивіться, що маленька,

    Я весела й чепурненька,

    Вмію прясти, готувати,

    Пісень наших заспівати. (Виконує пісню «Ой є в лісі калина»).

Мати.

    Даю тобі, донечко, люстерко,

    Скільки б надивилась в нього,

    Все молодою себе бачиш,

    Доки лагідною будеш,

    Доки дім свій не забудеш.

    Хай дух краси і молодості тебе прикрашає,

Хай личко твоє журби не знає. (Оленка низько вклоняється матері в пояс «Спасибі, матінко». Дівчата сідають і плетуть віночки. Мати стелить рушник під ноги Оленці, Оленка стає на рушник).

Мати.

    Йди, доню, по рушникові,

    Як по чесній дорозі,

    А я тебе чекатиму на нашому порозі,

    Та йди рівненько, з дороги не звертай,

    Горя та розлуки не знала б ти бодай.

Оленка. Спасибі, матінко.

Мати. Оленко, дівчата, а чому це наша Улянка засмутилася?

Улянка.

    Мамо, матусю,

    Пусти із хати, на вечорниці

    Кличуть дівчата -

    Вже й соловейко тьохкає у гаю.

    Пусти, рідненька,

    Тебе благаю.

    Дарма не буду я там гуляти,

    Візьму сорочку довишивати,

    Бо прийдуть хлопці,

    Будуть дивиться,

    Хто в господині у нас годиться.

    Прийшла до мене пора дівоча,

    Я свою долю зустріти хочу.

    У вишиванку гарну вберуся.

    Музики грають, пусти матусю!

Мати.

    Іди, донечко, на вечорниці,

    Та й сестричку Оленку бери із собою.

    Та пам'ятайте: честь дівочу бережіть змолоду,

    А одяг заново! Хай Господь вас благословить, діти! (Дівчата співають, виходять).

Пісня-вірш

    Ой на Івана та й на Купала Красна дівчина долі шукала.

    Ой вийди, доле, в чисте поле,

    В чисте поле, в зелен лісочок,

    Чисте поле, зелен лісочок.

    Послухай, доле, мій голосочок.

    Сплела віночок із квіток красних,

    А мій миленький, як місяць ясний.

    А дівчина, як та зіронька,

    Неначе, рута, яка найкраща.

    Ой на Івана та й на Купала Красна дівчина долі шукала,

    Вінки сплітала, на річку несла,

    На річку несла, в воду пускала,

    Своєї долі та й не вгадала.

    Ой на Івана, та й на Купала Красна дівчина долі шукала.

    Долі шукала, віночок вила,

    Далі водою його пустила.

Понравилась статья? Поделиться с друзьями: